Інноваційні форми навчання педагогів (стаття)

М. М. Бальвас, заступник директора з навчально-виховної роботи Саксаганської ЗОШ І-ІІІ ступенів П'ятихатського району Дніпропетровської обл.




Якщо ви хочете,
щоб педагогічна праця давала
вчителю радість,
щоб повсякденне проведення уроків
не перетворилося в нудну,
одноманітну повинність, ведіть
кожного вчителя на щасливу стежку
дослідження… Тут знахідки, відкриття,
радощі і прикрощі.
В. Сухомлинський

ВСТУПНЕ СЛОВО
         Апробація й упровадження інновацій у навчально-виховний процес
є вимогою сьогодення. Зростання соціальних вимог до школи вимагає
систематичного вдосконалення, підвищення кваліфікації педагогічних
кадрів. Сучасна школа потребує педагога нового типу — вчителя-дослідника. Саме тому важливо побудувати методичну роботу так, щоб кожен учитель міг найбільш повно розкрити здібності й талант, розвивати ініціативу та творчий пошук, самореалізуватися в професійній діяльності. Тож робота з педагогічними кадрами в школі має носити інноваційно-дослідно-експериментальний характер і бути спрямована на:
·        поєднання особистісно зорієнтованого, компетентнісно зорієнтованого, діяльнісного підходів, що враховують інтереси, запити, потреби й індивідуальний рівень професіоналізму та досвід роботи кожного педагога; безперервність педагогічної просвіти та самоосвітньої діяльності вчителя;
·        оптимальність відбору змісту, спрямованого на розвиток професійної компетентності педагога;
·        формування готовності до роботи в умовах інноваційного розвитку освіти;
·        багатоперспективність форм, методів і технологій роботи з педагогічними кадрами.
     Сьогоднішня школа формує педагога-дослідника шляхом упровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес (модель педагога-дослідника).
     Очікувані результати заняття:
·        побудова інноваційного навчально-виховного процесу;
·        ефективність і результативність упровадження інноваційних технологій;
·        підвищення рівня науково-педагогічної, методологічної компетентності та інноваційної грамотності вчителів.
     Науково-методична робота є однією з важливих ланок управління школою, яка в першу чергу пов’язана з розвитком професіоналізму вчителя, що знаходить своє вираження в результатах навчального процесу, а також необхідністю розв’язання суперечностей, що гальмують процес підвищення професійної компетентності педагога.
     Риси ідеального вчителя:
·        науковець;
·        психолог;
·        технолог;
·        організатор;
·        медик;
·        артист.
Організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками має стати методичний кабінет закладу освіти, який діє відповідно до Положення про нього, затвердженого наказом МОН України від 28.10.1997 № 385.
      Завданням діяльності шкільних методичних кабінетів є:
·        забезпечення інформаційної підтримки діяльності структурних підрозділів методичної служби загальноосвітнього навчального
·        закладу;
·        створення банку даних програмно-методичної, нормативно-правової, науково-технічної інформації;
·        надання навчально-методичних консультацій педагогічним працівникам;
·        координація колективних форм і методів роботи та самоосвіти, спрямованих на підвищення педагогічної майстерності й удосконалення фахової підготовки вчителів;
·        задоволення запитів, потреб учителів в інформації професійно-особистісної орієнтації;
·        організація системи заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, упровадження досягнень кращого педагогічного досвіду й інноваційних технологій.
     Обладнуючи методичний кабінет, слід особливу увагу приділяти раціональному розміщенню, естетичному оформленню матеріалів, наявності в кабінеті деталей, які позитивно впливають на емоційний стан педагогів.
     У сучасних умовах неабиякого значення набуває організаційне поєднання змісту та дизайну кабінету.
У шкільному методичному кабінеті мають бути такі матеріали.
1. Нормативно-правові документи.
2. Програмно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.
3. Основні навчально-методичні матеріали з навчальних предметів.
4. Матеріали для діагностики та моніторингу.
5. Сценарії, розробки методичних заходів.
6. Бібліотека.
7. Банк даних (картотеки) педагогічних знахідок, досвіду, освітніх технологій.
8. Технічні засоби.
     Належним чином обладнаний методичний кабінет, добре налагоджена його робота — необхідна умова успіху науково-методичної роботи.
ПРИЙОМ «АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ»
     Щоб рухатися вперед, учителю необхідно навчатися. Завдання методичної служби школи —бути порадником учителя, надавати йому практичну допомогу. Які напрями функціонування методичної роботи в школі, виходячи із принципів і завдань діяльності методичної роботи, ви б назвали?
     Висновок. Як бачимо, основних напрямів діяльності методичної служби в школі визначено чотири: діагностико-прогностичний;
організаційно-координаційний;
практичний;
емоційно-особистісний.
     Тож давайте разом визначимо суть кожного із напрямів, завдання методичної служби школи й інноваційні форми навчання педагогічних кадрів.
І-а група (МО вчителів початкових класів) — діагностико-прогностичний напрям.
ІІ-а група (МО вчителів природничо-математичного циклу) — організаційно-координаційний напрям.
ІІІ-я група (МО вчителів гуманітарного циклу) — практичний напрям.
ІV-а група (МО вчителів естетичного циклу) — емоційно-особистісний напрям.
Робота в групах по колу. Захист проектів.
     Висновок. Реалізуючи інноваційні підходи в навчанні педагогів, потрібно враховувати, що дорослі — це досвідчені учні, які вміють навчатися, мають професійний і життєвий досвід. Вони можуть мати більше упереджень, комплексів і стереотипів, аніж школярі, проте їхні запити й потреби чіткі,
усвідомлені, інтереси усталені, погляди сформовані й виважені. Педагоги-практики із задоволенням опановують новий для них вид діяльності, приміряють на себе нову роль, очікуючи позитивні результати.
      Отже, навчання педагогів у системі методичної роботи в міжкурсовий період сприяє не лише істотному підвищенню теоретичної, методичної
та практичної підготовки вчителів, зростанню їхньої професійної компетентності, а й методологічній переорієнтації закладів освіти, їх керівників до особистості вчителя. Інноваційні підходи в організації навчання дорослих стають основою нової філософії освіти дорослих, що відповідає таким основним вимогам: урахування особливостей навчального процесу, його змісту і структури, здібностей, інтересів і потреб учителів; спрямування
моделювання освітнього середовища відповідно до запитів суспільства; варіативності й особистісно зорієнтованої спрямованості навчального-виховного процесу, внаслідок чого знання, уміння й навички вчителів перетворюються на засіб, завдяки якому формується готовність до форму-
вання предметних компетенцій в учнів, до застосування інноваційних технологій навчання.
ТЕСТУВАННЯ
1. Яке визначення педагогічної системи Ви вважаєте правильним:
1) педагогічна система — це соціально обумовлена цілісність взаємодіючих на основі співробітництва між собою учасників педагогічного процесу;
2) педагогічна система — це відкрита соціальна система, яка покликана навчати школярів;
3) педагогічна система — це певне об’єднання установ і закладів освіти району?
2. Оберіть твердження, яке, на вашу думку, найкраще відображає сучасні тенденції розвитку освіти:
1) передавання новому поколінню знань та досвіду;
2) підготовка учнів до майбутнього життя;
3) індивідуальний розвиток учнів, їх становлення, самовдосконалення.
3. Визначте, на які фактори розвитку школи має вплив процес управління школою:
1) біогенетичні характеристики учнів;
2) залучення батьків і громадськості до навчально-виховного процесу;
3) здібності учнів.
4. Оберіть положення, на яких ґрунтується гуманістичний підхід до управління організаціями:
1) необхідність створення умов для реалізації творчого потенціалу працівників і здійснення ними самоуправління своєю
професійною діяльністю й саморозвитком;
 2) створення умов для безпечного навчального процесу в навчальному закладі;
3) створення умов для інноваційного розвитку навчального закладу.
5. Управління розвитком означає:
1) управління кількісними змінами;
2) управління якісними змінами;
3) управління результатом діяльності.
6. Форму поведінки керівника по відношенню до підлеглих називають:
1) стратегією управління;
2) цілями управління;
3) політикою управління;
4) стилем управління.
7. Головна мета, заради якої створена організація:
1) стратегія;
2) завдання;
3) місія.
8. Демократичному стилю управління найбільше відповідають такі характеристики:
1) примусовий;
2) колегіальний;
3) пасивний;
4) настановний;
5) командний.
9. Алгоритм прийняття рішень — це:
1) внесення обмежень, діагностика проблеми, визначення альтернатив, прийняття
рішень;
2) діагностика проблеми, визначення альтернатив, внесення обмежень, оцінювання альтернатив, прийняття рішень;
3) усі відповіді правильні.
10. Гуманізація управління:
1) партнерські стосунки між керівником і підлеглим;
2) цілеспрямованість спільної діяльності керівника та членів колективу;
3) особистісний підхід в управлінській взаємодії;
4) створення умов для саморозвитку та реалізації творчого потенціалу членів колективу.
11. Які управлінські характеристики притаманні моделі школи в режимі розвитку:
1) державно-громадська;
2) демократична;
3) авторитарна;
4) орієнтована на мету;
5) орієнтована на дитину?
12. Атестація педагогічних працівників — це:
1) підвищення кваліфікації;
2) реалізація управлінських функцій;
3) напрям діяльності.
13. Які характеристики притаманні моніторингу:
1) система;
2) стандартизація;
3) об’єктивність;
4) диференційований підхід?
14. Яким основним характеристикам відповідають структурні елементи проектування як складової управлінської діяльності:
1) новизна (інноваційність);
2) актуальність;
3) наочність?
15. Які з принципів є визначальними в системі управління загальноосвітнім навчальним закладом:
1) гуманізації;
2) колективності;
3) колегіальності?
16. Визначте, до якої групи включені педагогічні поняття, які є структурними компонентами процесу виховання:
1) сприймання, вимогливість, доступність, практична діяльність;
2) самовиховання, формування переконань, гуманізм, етична культура;
3) оволодіння правилами поведінки, формування почуттів і переконань, формування вмінь і навичок у поведінці.
17. Оберіть варіант, у якому визначені функції оцінювання навчальної діяльності учнів:
1) діагностична, виховна, стимулювальна, навчальна;
2) контролююча, допоміжна, розвивальна, заохочувальна;
3) збережувальна, розвивальна, організуюча.
18. Який смисл ви вкладаєте в поняття «розвиток людини»:
1) розвиток — це процес змін, сходження від простого до складного, накопичення кількісних змін і перехід їх у якісні;
2) під розвитком треба розуміти ті зміни, які відбуваються в людині протягом життя;
3) це складний процес появи кількісних змін у дитини, які залежать від її бажань?
19. Яке визначення принципів навчання ви вважаєте правильним:
1) принципи навчання — це організаційні форми стимулювання учнів до пізнавальної діяльності;
2) принципи навчання — це вихідні положення, які визначають зміст, форми й методи навчальної діяльності;
3) під принципами навчання розуміють засоби, які є провідними чинниками діяльності учнів?
20. Що ви розумієте під змістом освіти:
1) зміст освіти — це чітко окреслена система знань, умінь і навичок, якими учні оволодівають у певних навчальних закладах;
2) у змісті освіти окреслено перелік навчальних дисциплін, факультативів які вивчають у школі;
3) зміст освіти регламентує обсяг знань, які відкриті науковцями?
РЕФЛЕКСІЯ. ВПРАВА «ВСЕ В МЕНЕ В РУКАХ»
    Мета: підбити підсумки заняття, надати можливість висловити свою думку з приводу змісту й організації роботи.
   Процедура проведення: перед кожним учасником шаблон, долоня з розшифровкою. Пропонується відповісти на такі питання:
·        мізинець — «Переді мною поставлене завдання…»;
·        безіменний — «Я працюю над реалізацією …»;
·        середній — «Мої сумніви стосуються…»;
·        вказівний — «Серед моїх планів на майбутнє…»;
·        великий — «У мене вийде…».
ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО
     «Без дії не може бути навчання, як і навчання невід’ємне від дії», — проголошував Реджинальд Реванс. Наше заняття підтвердило головну ідею
автора технології «Навчання дією» Реджинальда Реванса. У кожного вчителя є власний стиль творчої педагогічної діяльності. Головне — це розкрити його й уміло використовувати. «Досягнутий результат уже сам по собі спонукає до продовження роботи й відшукування нової, більш складної діяльності», — зазначав П. Ф. Лесгафт. Адже шлях до майстерності кожен прокладає сам.

Немає коментарів:

Дописати коментар