Країна знань: Педсовет «Методы и приёмы организации ситуации успеха как одного из направлений повышения социализации учеников в начальной школе»

08.01.2016 р.

Педсовет «Методы и приёмы организации ситуации успеха как одного из направлений повышения социализации учеников в начальной школе»

Слайд 1

Цель педсовета. Создание условий для формирования образовательного пространства, главной ценностью которого является успешность ребенка в различных формах учебной деятельности и различных ситуациях социального взаимодействия, что будет способствовать повышению качества образования.

Слайд 2

Задачи:

- рассмотреть содержание понятий «ситуация успеха» и «успешный ученик» в русле компетентностного подхода, определить для себя личностную значимость успеха каждого обучающегося;
- сформировать представление об основных психолого-педагогических причинах детской неуспешности при организации различных форм педагогического взаимодействия;
- определить возможности создания ситуации успеха для каждого ребенка в разных ситуациях его познавательной, коммуникативной и социальной деятельности;
- систематизировать приемы и методы конструирования на уроке ситуации успеха

Слайд 3

Функции педсовета:
информационные, коллективно образующие, мотивационно-целевые.

Слайд 4

Тема выступления.

Создание ситуации успеха учащегося – неотъемлемая часть педагогической и социализирующей деятельности педагога

Слайд 5

Слайд 6

Урок – основной участок учебно-воспитательного процесса, на котором учитель ежедневно осуществляет образование, воспитание и всестороннее развитие учащихся.
В. А. Сухомлинский

О том, как лучше организовать обучение детей рассуждали многие великие педагоги.

Константин Дмитриевич Ушинский в своем педагогическом сочинении “Труд в его психическом и воспитательном значении” пришел к выводу, что только успех поддерживает интерес ученика к учению. Ребенок, никогда не познавший радости труда в учении, не переживший гордости от того, что трудности преодолены, теряет желание и интерес учиться.

Слайд 7

Василий Александрович Сухомлинский утверждал, что методы, используемые в учебной деятельности, должны вызывать интерес у ребенка к познанию окружающего мира, а учебное заведение стать школой радости. Радости познания, радости творчества, радости общения. Это определяет главный смысл деятельности учителя: создать каждому ученику ситуацию успеха.

Таким образом, ученик тогда тянется к знаниям, когда переживает потребность в учении, когда им движут здоровые мотивы и интерес, подкрепленные успехом.

Если ребенка лишить веры в себя, трудно надеяться на его “светлое будущее”. Одно неосторожное слово, один непродуманный шаг учителя могут надломить ребенка так, что потом не помогут никакие воспитательные ухищрения.

В педагогике не существует универсальных средств и методов обучения и воспитания. Это в полной мере относится и к созданию ситуации успеха. На первый взгляд, кажется, что педагогу достаточно пару раз организовать ситуацию, при которой обучаемый достигнет успеха и соответственно получит моральное удовлетворение, — и высокий уровень мотивации к учебе обеспечен. Но такое отношение к ситуации успеха может привести к обратному результату: постоянное ожидание положительного результата чревато развитием неспособности к преодолению трудностей, отказом от действии в сложных учебных и жизненных ситуациях.

Слайд 8

Педагогу необходимо осознавать, что успех может быть кратковременным, частым и длительным, сиюминутным, устойчивым, связанным со всей жизнью и деятельностью. Все зависит от того, как ситуация успеха закреплена, продолжается, что лежит в ее основе. Важно иметь ввиду, что даже разовое переживание успеха может настолько изменить психологическое самочувствие, что резко меняет ритм и стиль деятельности, взаимоотношений с окружающими. Ситуация успеха может стать своего рода спусковым механизмом дальнейшего движения личности. Чтобы правильно использовать этот механизм, необходимо, знать все особенности этого психолого-педагогического феномена.

Слайд 9

Прежде всего следует разделить понятия «успех» и «ситуация успеха».

Успех связан с чувством радости, эмоционального подъема, которые испытывает человек в процессе выполненной работы. В результате этого состояния формируются новые мотивы к деятельности, меняется уровень самооценки, самоуважения. Помня об этих положительных эмоциях, субъект деятельности и в следующий раз с удовольствием возьмется за подобную работу. Следовательно, если помочь человеку однажды достичь положительного результата, то тем самым можно смотивировать его на будущую деятельность.

Ситуация успеха — это сочетание условий, которые обеспечивают успех, а сам успех— результат подобной ситуации.

Ситуация — это результат продуманной, подготовленной стратегии, тактики; это то, что способен организовать учитель.

О такой ситуации рассказывает в своей книге Уилльям Глассер: «В одном из классов американской средней школы появился психолог, чтобы провести исследование умственных способностей детей. После соответствующих тестов он объявил имена тех, кто показал наиболее высокий коэффициент интеллектуальности. При этом он сознательно совершил подлог: среди тех, кого он назвал самыми умными, более половины в действительности обладали средними или невысокими умственными возможностями. Через год, придя в ту же школу, он обнаружил, что все те, кому он создал репутацию наиболее умных, являются лучшими учениками в классе. А ведь о его подлоге никто не знал! Следовательно, репутация умницы создала у слабых иной «Я-образ», побудивший их с интересом и старанием относиться к учебе».

Слайд 10

Переживание учеником ситуации успеха:

· повышает мотивацию учения и развивает познавательные интересы, позволяет ученику почувствовать удовлетворение от учебной деятельности;

· стимулирует к высокой результативности труда;

· корректирует личностные особенности такие, как тревожность, неуверенность, самооценку;

· развивает инициативность, креативность, активность;

· поддерживает в классе благоприятный психологический климат.

Виктор Федорович Шаталов утверждал, что для того чтобы работа в школе была эффективной, должен сработать эффект «соленого огурца». Главное - создать рассол, тогда какой бы огурец не был плохой или хороший, попав в рассол, он просолится.

Как создать такой рассол? Что взять за его основу?

В первую очередь, следует помнить, с какой группой детей Вы работаете.

Слайд 11

Младший школьный возраст – это период позитивных изменений и преобразований. Поэтому так важен уровень достижений, осуществленных каждым ребенком в данном возрасте. Если в этом возрасте ребенок, не почувствует радость познания, не приобретет умения учиться, дружить, то он не обретет уверенность в своих способностях и возможностях.

Главный фактор в достижении успеха – оценка со стороны значимого взрослого.

Таким образом, ведущей деятельностью является самоопределение в пространственно-временной, профессиональной, гражданской, коммуникативно-нравственной сферах.

Слайд 12

Условия для личностного развития создаются в процессе социально ориентированной активности и учебно-профессиональной деятельности. Развитие личности происходит через опыт социального развития.

Слайд 13

Во-вторых, преподаватель должен помнить структуру успешной учебной деятельности:

· Мотивы – Мотивационный этап урока

· Учебные задачи и действия – Организационный этап урока

· Контроль и оценка – Итоговый этап урока

Слайд 14

Рассмотрим психолого – педагогическую ситуацию успеха поэтапно.

1. Мотивационный этап, или установка на предполагаемую деятельность.

Педагог ставит перед собой задачу сформировать у учащегося стремление как можно успешнее выполнить учебное задание, ощутить себя «творцом обстоятельств», преодолеть трудности, которые могут встретиться в ходе работы, другими словами, формирует мотив достижения успеха.
Формируя мотив достижения как основу определенной атмосферы среди обучаемых, педагог вправе предложить различные варианты мотивов:

ü стремление решить интересные задачи,

ü попытаться завоевать авторитет в глазах своих товарищей, стать первым,

ü рассматривать свою деятельность с точки зрения ее пользы для других людей,

ü установить новые контакты в ходе выполнения и т.д.

В итоге, на мотивационном этапе, педагог организует определенные ситуации с целью актуализировать или нейтрализовать эмоции для предстоящей деятельности. Необходимо отметить, что ситуация успеха, связанная с мотивационной сферой, на данном этапе в большей степени определяется психологическими аспектами. В этом ее принципиальное отличие от ситуаций, возникающих на следующих этапах деятельности.

2. Организационный этап, или обеспечение деятельности. Задача педагога - обеспечение учащегося заданием, которое учитывало бы его индивидуальные способности и доставило бы ему удовольствие в ходе выполнения работы. На данном этапе ситуацию успеха можно рассматривать как частный случай проблемного обучения.

Методами решения задачи будут:

· Организационный контроль (начало работы, паузы, окончание работы);

· Содержательный контроль (консультации по содержанию);

· Интеллектуальное и эмоциональное стимулирование учащихся.

3. Результативный этап, или сравнение предполагаемой оценки с реальной. Перед педагогом стоит задача организовать работу таким образом, чтобы обратить результат предыдущей деятельности в эмоциональный стимул, в осознанный мотив для выполнения следующего учебного задания. Для этого обучающийся должен осознать и проанализировать результат, полученный им на предыдущих этапах деятельности. Ребенок ждет, что оценят не только итог, но и его усилия в процессе деятельности.

Опираясь на вышесказанное, можно сделать вывод, что ситуация успеха, обеспечивая реализацию образовательных задач:

· на мотивационном этапе является основой для формирования положительных эмоций к предстоящей деятельности;

· на организационном - создает условия успешного выполнения задания, делая этот процесс эмоционально и интеллектуально привлекательным для учащегося;

· на результативном - усиливает активное отношение к учению, обращая его в мотив новой деятельности, или корректирует сформировавшееся негативное (реже нейтральное) отношение.

Ситуация успеха становится условием перерастания положительного отношения к учению в активное, творческое, если формирует у субъекта деятельности:

ü положительное отношение к деятельности;

ü приятное чувство успеха, вызванное преодолением им трудностей, предложенных педагогом;

ü эмоции радости, интеллектуального подъема в процессе решения учебных задач;

ü удовлетворение, вызванное преодолением трудностей, выбранных самим обучаемым;

ü осознание недостаточности уровня своих знаний, умений в ситуациях преодоления;

ü формирование устойчивой потребности в самообразовании.

Исходя из этого, ситуация успеха становится условием воспитания такого отношения к учению, которое способствует проявлению и развитию активности учащихся в процессе обучения, их самопознанию, самообучению и самоформированию.

Слайд 15

И самое главное, «Ребенок должен быть уверен, что успехом он обязан, прежде всего, самому себе. Помощь учителя, какой бы эффективной она не была, все равно должна быть скрытой. Стоит ребенку почувствовать, что открытие сделано с помощью подачи учителя…. Радость успеха может померкнуть» - В.А.Сухомлинский.

Алгоритм создания ситуации успеха на уроке

Этап	Педагогическая задача	Дифференциация учащихся	Дельность учителя
Мотивационно-целевой	Сформировать мотив достижения; настроить на успешное выполнение задания	Учащиеся, имевшие в прошлом неуспех в выполнении аналогичного задания	Нейтрализовать память от отрицательных эмоций в предшествующей деятельности; настроить на то, что данное задание выполнимо и по силам
		Учащиеся, незнакомые с заданиями подобного рода	Предвосхитить положительную эмоциональную реакцию; нарисовать позитивную перспективу в достижении успеха
		Учащиеся, успешно выполнившие задания подобного рода	Актуализировать позитивную эмоциональную память детей, поддержать побуждение к работе
Организационный	Обеспечить условия успешной деятельности, заинтересовать познавательным процессом	Учащиеся, требующие организационного контроля	Организационный контроль начала и завершения работы, обеспечение интеллектуального и эмоционального подкрепления учебной работы
		Учащиеся, требующие помощи в процессе выполнения работы	Эмоциональное ободрение и интеллектуальная стимуляция учебной деятельности
		Учащиеся, работающие активно и самостоятельно	Обеспечение права выбора заданий, эмоциональное и интеллектуальное стимулирование познавательной деятельности
Итоговый	Сформировать осознанное отношение к итогу учебной деятельности; обратить результат в мотив для новой познавательной деятельности	*Результат, адекватный усилиям*
		Учащиеся, получившие неудовлетворительные отметки	Необходимо возвращение к мотивационно-целевому этапу, повтор всей цепи с исходных позиций
		Учащиеся, поучившие хорошие и отличные отметки	Эмоциональное одобрение и установка на дальнейшую успешную работу
		*Результат, не адекватный усилиям*
		Учащиеся, поучившие неудовлетворительные отметки	Позитивно-перспективная оценка работы наряду с выделением ошибок и индивидуальная работа по преодолению пробелов в знаниях и умениях
		Учащиеся, поучившие хорошие и отличные отметки	Проверка условий учебной работы на предыдущем этапе, организация ситуации преодоления в будущей деятельности

Слайд 16

Технологические операции создания ситуаций успеха:

1. Снятие страха – помогает преодолеть неуверенность в собственных силах, робость, боязнь самого дела и оценки окружающих.

“Мы все пробуем и ищем, только так может что-то получиться”.

“Люди учатся на своих ошибках и находят другие способы решения”. “Контрольная работа довольно легкая, этот материал мы с вами проходили”.

2. Авансирование успешного результата – помогает учителю выразить свою твердую убежденность в том, что его ученик обязательно справиться с поставленной задачей. Это, в свою очередь, внушает ребенку уверенность в свои силы и возможности.

“У вас обязательно получиться”.

“Я даже не сомневаюсь в успешном результате”.

Слайд 17

3. Скрытое инструктирование ребенка в способах и формах совершения деятельности – помогает ребенку избежать поражения, достигается путем намека, пожелания.

“Возможно, лучше всего начать с…..”.

“Выполняя работу, не забудьте о…..”.

4. Внесение мотива – показывает ребенку ради чего, ради кого совершается эта деятельность, кому будет хорошо после выполнения.

“Без твоей помощи твоим товарищам не справиться…”

5. Персональная исключительность – обозначает важность усилий ребенка в предстоящей или совершаемой деятельности.

“Только ты и мог бы….”.

“Только тебе я и могу доверить…”.

“Ни к кому, кроме тебя, я не могу обратиться с этой просьбой…”

Слайд 18

6. Мобилизация активности или педагогическое внушение – побуждает к выполнению конкретных действий.

“Нам уже не терпится начать работу…”.

“Так хочется поскорее увидеть…”

7. Высокая оценка детали – помогает эмоционально пережить успех не результата в целом, а какой-то его отдельной детали.

“Тебе особенно удалось то объяснение”.

“Больше всего мне в твоей работе понравилось…”.

“Наивысшей похвалы заслуживает эта часть твоей работы”.

Итак, общие правила создания ситуации успеха нам знакомы. А теперь попытаемся систематизировать приемы и методы создания на школьных занятиях ситуации успеха и создать педагогический банк данных по созданию ситуаций успеха.

Додаток № 2

_____________________,

вчитель початкових класів

Пізнавальний інтерес як фактор розвитку активності й самостійності школяра

Слайд 1

Навчання у сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття усіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності й творчості. Все це можливо, якщо учень має високу мотивацію до навчання, проявляє пізнавальний інтерес, самостійність, активність у шкільному та суспільному житті. Що ж таке пізнавальний інтерес і як він впливає на успішність дитини та її соціалізацію?

Слайд 2

Пізнавальний інтерес - це емоційно усвідомлена, вибіркова спрямованість особистості, яка звернена до предмета й діяльності, пов'язаної з ним, що супроводжується внутрішнім задоволенням від результатів цієї діяльності.

Пізнавальний інтерес

маєпошуковий характер, підвищуєможливостірозумовогорозвиткуучня(В.Ф.Паламарчук),

сприяєусвідомленійсамостійності (О.Я.Савченко),

викликаєпродуктивну роботу (В.І.Лозова),

змінюєспособирозумовоїдіяльності(Г.І.Щукіна),

є умовоюрозвиткутворчоїособистості(М.І.Алєксєєва).

Слайд 3

Характернимиособливостямиінтересу є йогоусвідомленість, емоційність, особливавольоваспрямованість до пізнання.

Слайд 4

Багаторічні дослідження науковців довели, що пізнавальний інтерес не є властивим людині від народження, він складається в процесі життєдіяльності людини, формується в соціальних умовах його існування. При цьому шлях розвитку інтересу проходить кілька якісних етапів: від інтересу до зовнішніх якостей, властивостей предметів і явищ навколишнього світу до проникнення в їхню сутність, до виявлення зв'язків і відносин, що існують між ними.

Особливістю пізнавального інтересу є його здатність збагачувати й активізувати процес не тільки пізнавальної, але й будь-якої діяльності людини.

Наявність взаємозв'язку між інтересом і різноманітними психологічними функціями призводить до такого висновку: якщо ми бажаємо сформувати пізнавальний інтерес, організовуючи пізнавальну активність учнів, необхідно сформувати в них ті психологічні функції, які пов'язані з інтересом.

Важливою особливістю пізнавального інтересу є також і те, що центром його буває таке пізнавальне завдання, яке вимагає від людини активної, пошукової або творчої роботи, а не елементарного орієнтування на новизну й несподіванка.

Слайд 5

Пізнавальний інтерес виражений у своєму розвитку різними станами. Умовно розрізняють послідовні стадії його розвитку: цікавість, допитливість, пізнавальний інтерес, теоретичний інтерес. І хоча ці стадії виділяються чисто умовно, найбільш характерні їхні ознаки є загальновизнаними.

Цікавість — елементарна стадія виборчого відношення, яка обумовлена чисто зовнішніми, часто несподіваними обставинами, що залучають увагу людини. Для людини це елементарне орієнтування, пов'язане з новизною ситуації, може й не мати особливої значимості. На стадії цікавості дитина задовольняється лише орієнтуванням, пов'язаної із цікавістю того або іншого предмета, тієї або іншої ситуації. Ця стадія ще не виявляє справжнього прагнення до пізнання. І, проте, цікавість як фактор виявлення пізнавального інтересу може служити його початковим поштовхом.

Допитливість —характеризується прагненням людини проникнути за межі побаченого. На цій стадії інтересу виявляються досить сильні вираження емоцій подиву, радості пізнання, задоволеністю діяльністю. У виникненні загадок і їх розшифруванні й полягає сутність допитливості, як активного бачення світу, яке розвивається не тільки на заняттях, але й у праці, коли вже є не тільки просте виконання завдання й пасивне запам'ятовування. Допитливість, стаючи стійкою рисою характеру, має значну цінність у розвитку особистості. Допитливі люди не байдужі до світу, вони завжди перебувають у пошуку.

Пізнавальний інтерес на шляху свого розвитку звичайно характеризується пізнавальною активністю, явною виборчою спрямованістю навчальних предметів, коштовною мотивацією, у якій головне місце займають пізнавальні мотиви. Пізнавальний інтерес сприяє проникненню особистості в істотні зв'язки, відносини, закономірності пізнання. Ця стадія характеризується поступальним рухом пізнавальної діяльності дошкільника, пошуком ним інформації, що цікавить. Допитливий школяр присвячує вільний час предмету пізнавального інтересу.

Теоретичний інтересзв'язаний як із прагненням до пізнання складних теоретичних питань і проблем конкретної науки, так і з використанням їх як інструмента пізнання. Цей щабель активного впливу людини на світ, на його перебудову, що безпосередньо пов'язане зі світоглядом людини, з його переконаннями в силі й можливостях науки. Цей щабель характеризує не тільки пізнавальний початок у структурі особистості, але й людину як діяча, суб'єкта, особистість.

Слайд 6

Спираючись на величезний досвід минулого, на спеціальні дослідження й практику сучасного досвіду, можна говорити про умови, дотримання яких сприяє формуванню, розвитку й зміцненню пізнавального інтересу молодшого школяра:

1) Позитивна установка на навчання.

· Створення сприятливого мікроклімату навчального процесу, атмосфери доброзичливості та взаємоповаги у системах «учитель-учень», «учень-учень», «учитель-учні».

· Створення ситуації успіху.

2) Максимальна опора на активну розумову діяльність молодшого школяра:

· ситуації розв'язку пізнавальних завдань,

· ситуації активного пошуку, здогадів, міркування,

· ситуації розумової напруги, ситуації суперечливості суджень, зіткнень різних позицій, у яких необхідно розібратися самому, ухвалити рішення, устати на певну точку зору.

3) Комбінація емоційного й раціонального в навчанні.

· Використання різного цікавого пізнавального матеріалу

· Сюжетно-рольові ігри, міні-вікторини, завдання на кмітливість, ребуси, шаради, цікаві ситуації.

Слайд 7

Вагомою умовою стимулювання пізнавальних інтересів є створення ситуації успіху в процесі організації та здійснення навчальної діяльності учнів. Серед найпоширеніших прийомів створення ситуації успіху можна виділити наступні:

· “радість класу” - емоційний відгук оточуючих на успіх члена колективу;

· “лінія горизонту” - перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем і учень отримує пропозицію повторити виконання завдання на більш високому рівні, ніби “відсуваючи лінію горизонту”;

· “авансування” - вчитель в індивідуальній роботі виконує з учнем завдання, а потім у класі дає подібне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх;

· приховане інструктування дитини - натяк, порада вчителя щодо способу виконання завдання (“Можливо, краще розпочати з...”);

· внесення мотиву - акцентування уваги учня на тому, заради чого і кого здійснюється певна діяльність (“Без твоєї допомоги товаришам не впоратись.”);

· висока оцінка деталі - акцентування уваги не на результаті в цілому, а на якійсь його окремій деталі (“Тобі особливо вдалося.”);

· зняття страху - формування в учнів такої установки на виконання завдання, яка сприяє подоланню невпевненості учнів у власних силах, страх перед оцінкою оточуючих (“Це завдання дуже легке, ми такі вже виконували”) та ін.

У тісному взаємозв’язку із вищезазначеним фактором формування пізнавального інтересу виступає умова взаємної підтримки вчителя та учнів у процесі навчання, яка полягає у схваленні вчителем ініціативи учнів, надання двосторонньої підтримки (як з боку учнів, так і з боку вчителя) в умовах проблемної ситуації, виявленні підтримки учителя з боку учнів у формі виявлення активної уваги і адекватності відповідної реакції (сміх у відповідь на жарт, зосередженість при розгляді складного матеріалу і т.п.).

Слайд 8

«Дитина повинна бути переконана, що успіхом вона зобов'язана, насамперед, самій собі. Допомога вчителя, якою б ефективною вона не була, однаково повинна бути прихована. Якщо дитина відчує, що відкриття зроблене за допомогою вчителя... радість успіху може померкнути»

В. А. Сухомлинський

Проживаючи ситуацію успіху, дитина усвідомлює свою гідність, тому що у визнанні її людських і індивідуальних якостей вона виявляє й те, скільки вона важить як людина. До того ж ситуація успіху породжує задоволеність життям на даний момент, а це є не що інше, як щастя в одному його різновиді.

Якщо дитині вдасться добитися успіху в школі, то в неї є всі шанси на успіх і в подальшому дорослому житті. А.С. Белкин, доктор педагогічних наук, твердо переконаний, якщо дитину позбавити віри в себе, важко сподіватися на його «світле майбутнє». Отже, успішний учень – успішна людина у житті.

Слайд 9

_____________________,

вчитель початкових класів

Стимулювання творчої активності на уроках як умова розвитку здібностей школярів

Слайд 1

Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе, самореалізуватися: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи.

Проблема розвитку творчих здібностей особи є однією з центральних в педагогіці, оскільки прогрес суспільства – це шлях постійної творчості, долання стереотипів і вироблення нових, нестандартних, часто несподіваних ідей, оригінальних підходів і шляхів до їх втілення. Одним з головних педагогічних завдань при цьому є виховання людини, здатної акумулювати і творчо переосмислювати набутий досвід, досягнення людства в науці, культурі, мистецтві, розвивати технології. Кожна дитина поступово приходить до багатьох результатів шляхом кропіткої роботи. Одному це дається легше іншому – складніше. Але кожний наступний крок, який зробить дитина, заслуговує на похвалу. Важливо, щоб дитину запевнили в тому, що вона здатна на більше.

Природа щедро наділила кожну здорову дитину можливостями для розвитку. І кожен малюк може піднестися до найбільших висот творчої діяльності! Але в житті ми бачимо зовсім інше: а скільки ще сліз ллють діти, яким важко вчитися, а скільки гірких хвилин переживають батьки, коли з навчанням у дітей погано! Треба створити у школі таке середовище і таку систему взаємин, які стимулювали б найрізноманітнішу діяльність дитини, поступово розвивали б у неї саме те, що в даний момент може найефективніше розвиватися. Саме це і є першою важливою умовою ефективного розвитку здібностей. Передусім для розкриття здібностей учнів необхідно створити в класі творчу, доброзичливу, емоційно позитивну атмосферу. Завдання вчителя на уроці – бути водночас і дорослим, і дитиною, а найголовніше – бути спокійним, доброзичливим.

Слайд 2

Друга умова успішного розвитку творчих здібностей випливає із самого характеру творчого процесу, який потребує максимального напруження сил. Здібності розвиваються тим успішніше, чим частіше дитина підходить у своїй діяльності до межі власних можливостей, поступово відсуваючи цю межу все далі. Процес пізнання в цей час дуже інтенсивний, дитина змушена займатися творчістю, розв’язувати багато нових завдань самостійно, без попереднього навчання. Саме ця інтенсивна розумова діяльність допомагає учневі в дивовижно короткий час перетворитися на невтомного Чомучку .

Третя умова. Треба давати дитині свободу вибирати вид діяльності, визначати черговість справи, тривалість занять певною справою, вибирати способи розв’язання завдань. Бажання дитини, інтерес, емоційне напруження інтелекту піде їй на користь

Надана дитині свобода не лише не заперечує, а передбачає ненав’язливу розумну, доброзичливу допомогу вчителя – це четверта умова успішного розвитку творчих здібностей. К. Ціолковський казав: «Спочатку я відкрив істини, відомі багатьом, потім почав відкривати й істини відомі декому, і, нарешті, почав відкривати й істини нікому ще не відомі». Мабуть, це і є шлях становлення творчої складності інтелекту, шлях розвитку винахідницького і дослідницького таланту. Наш обов’язок – допомогти дитині стати на цей шлях.

Співпраця між учнями та вчителем, залучення батьків до організації і проведення різних форм роботи – запорука успішної роботи. Постійно створюючи «ситуацію успіху», об’єднавши все повагою до особистості дітей, ми можемо розвинути таланти, творчі здібності всіх дітей , виховати творчих працюючих особистостей. На уроках доцільно використовувати діяльно-творчий підхід, при якому формування особистості може відбуватися тільки в творчій діяльності.

На тих уроках, де діти відразу бачать результат своєї праці і знають, що їх робота потрібна, вони працюють із захопленням . Тому варто учнів залучати до пошуково-пізнавальної творчої роботи на основі співпраці.

Слайд 3

Тому важлива роль відводиться інноваційним методам навчанням. Під час таких уроків дитина має право не тільки отримувати певну суму знань, уміти їх використовувати, а й розвивати свої творчі здібності, розвиватись як особистість. Для цього необхідні вимоги: науковість, зв’язок з життям, систематичність і послідовність, освітній, виховний і розвивальний вплив. Щоб розвивати творчий емоційний розвивальний процес навчання, необхідно застосовувати у практиці пізнавальні ігри, нестандартні форми проведення уроків, інноваційні методи навчання. Навчати учнів аналізувати життєві ситуації на основі вивчення легенд, казок, прислів’їв, скоромовок, оповідань, пісень. Важливо створити ті ситуації, з яких учні повинні самостійно знайти вихід або з допомогою своїх товаришів і вчителя. На основі цього учень створює для свого героя твору інший позитивний вихід із даної ситуації. В процесі навчання важливо забезпечити виникнення позитивних емоцій стосовно навчальної і творчої діяльності. Розвиток творчості починайте із створення ситуації, що сприяє інтуїтивному схопленні ідеї вирішення творчої проблеми. Ця творчість закінчується формуванням необхідних здібностей, створення творчого клімату, креативних якостей особистості.

Для дитини молодшого шкільного віку основною діяльністю, в якій проявляється його творчість, є гра. Але гра не лише створює умови для такого вияву. Як показують дослідження психологів, вона значною мірою сприяє (стимулює) розвитку творчих здібностей дитини. У самій природі дитячих ігор закладені можливості розвитку гнучкості та оригінальності мислення, здатності конкретизувати та розвивати як свої власні задуми, так і пропозиції інших дітей.

Ще одна винятково важливе значення ігрової діяльності - це внутрішній характер її мотивації. Діти грають тому, що їм подобається сам ігровий процес. І дорослим залишається лише використовувати цю природну потребу для поступового залучення дітей у більш складні і творчі форми ігрової активності. При цьому дуже важливо мати на увазі, що при розвитку творчих здібностей у дітей більш важливе значення має сам процес, експериментування, а не прагнення досягти якого-небудь конкретного результату гри.

У молодших школярів більш розвинена пам'ять наочно образна, ніж смислова. Вони краще запам'ятовують конкретні предмети, особи, факти, кольору, події.

Але в початковій школі необхідно готувати дітей до навчання в середній ланці, тому необхідно розвивати творчі здібності. Учням доводиться запам'ятовувати визначення, докази, пояснення. Привчаючи дітей до запам'ятовування логічно пов'язаних значень, ми сприяємо розвитку мислення.

Регулярне використання на уроках системи спеціальних завдань та завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей і здібностей, розширює творчі здібності молодших школярів, сприяє особистісному розвитку, підвищує якість творчої підготовленості, дозволяє дітям більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої їхньої дійсності й активніше використовувати творчість у повсякденному життя.

Слайд 4

Щоб дитина вчилася в повну силу своїх здібностей, необхідно викликати в неї бажання до навчання, до знань, допомогти дитині повірити в себе, у свої здібності. Майстерність вчителя збуджувати, зміцнювати та розвивати пізнавальні інтереси учнів у процесі навчання полягає в умінні зробити зміст свого предмета багатим, глибоким, привабливим, а способи пізнавальної діяльності учнів різноманітними, творчими, продуктивними.

Під час проведення уроків велика увага придiляється розвитку творчих здiбностей молодших школярiв. Особливо це стосується мовних здiбностей, розвитку творчої уяви, художнього мислення i cпостережливостi, словесної, емоцiйної й образної пам'ятi, ритмiчного слуху. Здатнiсть творчо мислити формується на уроках позакласного читання. На них учнi здобувають первиннi навички самостiйної i творчої дiяльностi по декiлькох напрямках для того, щоб виявити свої здiбностi. Тому на цих уроках рiзнi лiтературнi герої по-рiзному себе виражають. Так, розкриваючи характер Червоної Шапочки, дiти спiвають, танцюють, читають віршi, малюють – кому що бiльше вдається. Дуже важлива для творчостi здатнiсть спiвпрацювати, вмiння сформулювати свою думку, вникати в суть пропозицiй товариша, аргументувати, критикувати свої i чужi думки. Часто при роботi над яким-небудь твором дiти поєднуються в групи, де дiє кожний i группа вцiлому. Особливе мiсце в розвитку творчих здiбностей вiдводиться казцi, роботi над нею. Учні учаться переробляти казку, характери героїв, а для цього треба навчитись робити смiливi припущення, абстрагувати, фантазувати – це основа для творчого мислення.

Слайд 5

Перед учнями постає завдання – зробити припущення: якi змiни можуть вiдбутися, якщо змiнити сюжет казки, до яких це вчинкiв приведе героїв, якi новi проблеми виникнуть перед ними, якi в них з'являться можливостi. Дітям цікаво змінювати риси характеру героя на протилежнi: хто був добрим, став злим, а персонаж з негативним характером стає добрим, чуйним. Вводити в казку зовсiм нового героя чи якийсь об'єкт, предмет, що цiлком змiнить сюжет, а як – це придумають дiти. Краще для цiєї роботи брати лiтературнi казки. Тодi змiнюється весь сюжет, дiти починають придумувати новi цiкавi ситуацiї, у яких можуть опинитися герої.

Особливою популярнiстю в дiтей користуються наступнi завдання:

· Написання сценарiю до кiнофiльму по данiй казцi, але обов'язково, щоб був новий герой, чи в героїв iншi характери, iнший кiнець, iнше столiття i т.д.

· Придумати «компот» («салат») з казок – народних, якогось конкретного автора чи прочитаних на канiкулах, вiдомих узагалi.

· Написати лист герою з схваленням чи з осудом його вчинку, порадою, пропозицiєю i т.д.

· Придумати новий сучасний костюм герою.

· Написання творiв за темою: «Мiй клас», «На яку квiтку схожа моя матуся», «Яким птахом я себе уявляю», «Лист iз майбутнього», «Якщо був би я дiвчиськом (хлопчиськом)», «Якби в мене була чарiвна паличка», «Чи принесе менi подарунок Святий Миколай?» i т.п.

Для розвитку творчого мислення школярів у процесі навчання доцільно запропонувати такі типи нестандартних завдань:

· складання і розв'язування задач на матеріалі довкілля та народних знань українців;

· розгляд вправ на розвиток уміння висловлювати здогадки, припущення, доводити справедливість певних тверджень;

· збагачення навчального матеріалу завданнями комбінаторного типу та задачами з логічним навантаженням;

· виконання інтегрованих завдань — комплексів;

· використання цікавинок на уроках (завдання для інтелектуального самовдосконалення, головоломки, задачі - казки, задачі - вірші, ігрові вправи, тематичні загадки, задачі - веселики тощо).

Слайд 6

Розвиток творчих, інтелектуальних здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів. Розвиток творчих, інтелектуальних, пізнавальних здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію. Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Тому на кожному уроці вчителем повинні ставитися такі завдання

- запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу, спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

Серед шляхів розвитку творчих, інтелектуальних здібностей, пізнавальної активності, самостійності, самореалізації дітей необхідним є використання в роботі з учнями початкових класів різноманітних завдань

– навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей учнів сприяють творчі завдання.

Наприклад, під час уроків читання на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності можна використовувати такі творчі завдання.

1. Зібрати наукові відомості щодо тварин і рослин, про які йдеться у тексті.

2. Переказ від зміненої особи.

3. З поданих прислів’їв вибрати ті, які підходять за змістом

4. . Знаходження рядків, у яких автор висловлює своє ставлення до героя. .

5. Вибіркове читання: опис, міркування, пошук характеристики образу героя за планом ( портрет, дитинство, вдача, характер).

6. Літературні ігри, кросворди, шаради, анаграми, вікторини сприяють розвитку дивергентного мислення (швидкості, гнучкості, точності, оригінальності).

Творчі, пізнавальні та інтелектуальні здібності можна стимулювати також за допомогою активізації фантазії, уяви школярів.Бо ще Дж. Родарі сказав: "Якщо хочеш навчити думати, то насамперед навчи придумувати".

Так, у 2 класі під час вивчення теми "Різнокольорові вірші" – можна запропонувати уявити картини природи, словесно їх намалювати. Ці завдання називаються "Слухаю, уявляю, відчуваю". Ще можна клас поділити на два варіанти. Під час читання вірша учні одного варіанту записують, що чують, другого варіанту - що бачать. (" Що я чую, що я бачу").

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяє виконання завдань з логічним навантаженням. Такі завдання тренують довільну увагу, вчать порівнювати, аналізувати, узагальнювати, класифікувати.

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяють:

- створення продовження казки, оповідання;

- словесне малювання;

- вилучення зайвого;

- скоромовки;

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяють розвивальні ігри.

В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. Тому в своїй роботі вчителі використовують розвивальні ігри як засіб навчання і виховання.

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяють інтерактивні методи.

Слайд 7

Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково-пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

Враження шкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і впливають на подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої, інтелектуальної особистості.

Тому залучаючи дітей до творчості, створюючи постійно «ситуацію успіху», поважаючи дитину, ми в змозі виховати творчо працюючу особистість.

Стимулювання творчої активності на уроках як умова розвитку здібностей учнів

Природа щедро наділила кожну здорову дитину можливостями для розвитку. І кожен малюк може піднестися до найбільших висот творчої діяльності! Але в життті ми бачемо зовсім інше: а скільки ще сліз ллють діти, яким важко вчитися, а скільки гірких хвилин переживають батьки, коли з навчанням у дітей погано! Треба створити у школі таке середовище і таку систему взаємин, які стимулювали б найрізноманітні-шу діяльність дитини, поступово розвивали б у неї саме те, що в даний момент може найефективніше розвиватися. Саме це і є першою важливою умовою ефективного розвитку здібностей. Передусім для розкриття здібностей учнів необхідно створити в класі творчу, доброзичливу, емоційно позитивну атмосферу

Завдання вчителя на уроці – бути водночас і дорослим, і дитиною, а найголовніше – бути спокійним, доброзичливим.

Друга умова успішного розвитку творчих здібностей випливає із самого

характеру творчого процесу, який потребує максимального напруження сил. Здібності розвиваються тим успішніше, чим частіше дитина підходить у своїй діяльності до межі власних можливостей, поступово відсуваючи цю межу все далі. Процес пізнання в цей час дуже інтенсивний, дитина змушена займатися творчістю, роз’язувати багато нових завдань самостійно, без попереднього навчання. Саме ця інтенсивна розумова діяльність допомагає учневі в дивовижно короткий час перетворитися на невтомного Чомучку .

почав відкривати й істини відомі декому, і, нарешті, почав відкривати й істини нікому ще не відомі». Мабуть, це і є шлях становлення творчої складності інтелекту, шлях розвитку винахідницького і дослідницького таланту. Наш обов’язок – допомогти дитині стати на цей шлях.

Співпраця між учнями та вчителем, залучення батьків до організації і проведення різних форм роботи – запорука успішної роботи .

Постійно створюючи «ситуацію успіху», об’єднавши все повагою до особистості дітей , ми можемо розвинути таланти , творчі здібності всіх дітей , виховати творчих працюючих особистостей .

На уроках доцільно використовувати діяльно-творчий підхід, при якому формування особистості може відбуватися тільки в творчій діяльності.

В процесі навчання важливо забезпечити виникнення позитивних емоцій стосовно навчальної і творчої діяльності.

Розвиток творчості починайте із створення ситуації, що сприяє інтуїтивному схопленні ідеї вирішення творчої проблеми. Ця творчість закінчується формуванням необхідних здібностей, створення творчого клімату, креативних якостей особистості.

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ

Основними показниками творчих здібностей є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.

Швидкість думки - кількість ідей, що виникають в одиницю часу.

Гнучкість думки - здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу, бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати в іншому.

Гнучкість - це добре розвинений навик переносу. Вона забезпечує вміння легко переходити від одних явищ до інших, своєчасно відмовлятися від скомпрометованого припущення, бути готовим до інтелектуально, ризику.

Оригінальність – здатність мислити нестандартно, здатність приймати рішення, що відрізняються від загальноприйнятих, парадоксальних, несподіваних.

Допитливість - здатність дивуватися, цікавість і відкритість до всього нового.

Точність - здатність удосконалювати ідеї, надавати закінчений вигляд свого творчого продукту.

Сміливість - здатність приймати рішення в ситуації невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця.

Чи є ці показники вродженими або ж вони можуть піддаватися впливу середовища? Один з творців системи вимірювання творчих здібностей - Торренс - говорив з цього приводу, що спадковий потенціал не є найважливішим показником майбутньої творчої продуктивності. В якій мірі творчі імпульси дитини перетворяться в творчий характер, залежить більше від впливу батьків та інших дорослих. Сім'я здатна розвинути або знищити творчий потенціал дитини ще в дошкільному віці.

2. УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Особливою популярнiстю в дiтей користуються наступнi завдання:

· Написати лист герою з схваленням чи з осудом його вчинку, порадою, пропозицiєю i т.д.

· Придумати новий сучасний костюм герою.

· складання і розв'язування задач на матеріалі довкілля та народних знань українців;

· збагачення навчального матеріалу завданнями комбінаторного типу та задачами з логічним навантаженням;

· виконання інтегрованих завдань — комплексів;

Розвиток творчих, інтелектуальних здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів.

Розвиток творчих, інтелектуальних, пізнавальних здібностей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію.

Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий.

Тому на кожному уроці вчителем повинні ставитися такі завдання

- запалити в дитячому серці вогник допитливості;

- збагачувати знання школярів про природу, суспільне життя, трудову діяльність людей;

- розвивати різні види пам'яті;

- розвивати уяву і фантазію;

- розвивати увагу, спостережливість;

- формувати мовленнєві вміння, комунікативно – творчі здібності;

- пробуджувати інтерес до навчання, робити його цікавим, пізнавальним, розвивальним;

- розвивати творче мислення;

- навчити працювати з навчальною і дитячою книгою;

- виховувати національну самосвідомість, духовність.

– навчальних, розвивальних, пізнавальних, інтелектуальних, нестандартних, творчих.

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей учнів сприяють творчі завдання.

1. Зібрати наукові відомості щодо тварин і рослин, про які йдеться у тексті.

2. Переказ від зміненої особи.

3. З поданих прислів’їв вибрати ті, які підходять за змістом

4. . Знаходження рядків, у яких автор висловлює своє ставлення до героя. .

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяють:

- створення продовження казки, оповідання;

- словесне малювання;

- вилучення зайвого;

- скоромовки;

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяють розвивальні ігри.

Розвитку пізнавальних, творчих, інтелектуальних здібностей сприяють Інтерактивні методи .

Для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення можна використати такі завдання:

«Крісло автора»

Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

Метод мозкового штурму.

Метод мозкового штурму використовується тоді, коли діти не мають уявлення про предмет, вони висловлюють свої думки, обґрунтовують, а вже потім роблять висновок. (Магічний трикутник, квадрат. Площа. Вимірювання площі.)

Методи інтерактивного навчання дають змогу швидко активізувати пошуково - пізнавальну діяльність учнів, максимально розкривають їх таланти.

____________________,

вчитель початкових класів

Методы, приёмы и средства создания ситуации успеха

Слайд 1

Слайд 2

В современной системе образования множество проблем. Одна из важнейших — это проблема ориентации всей системы образования на здоровье сберегающее обучение и воспитание. Неспроста наше Правительство и президент заинтересованы в здоровом поколении.

О том, что здоровье детей в последние годы явно ухудшается, говорится часто. И одной из причин заболеваемости школьников является частое пребывание в ситуации неуспешности или тревожного ожидания неуспеха. Чтобы выйти из такого положения нужно чаще на своих уроках применять методы и приемы, которые помогут ученику почувствовать себя успешным.

Беседы, наблюдения и опыт, помогают понять, что большинство детей теряет интерес от того, что испытывают на уроках серьёзные трудности. Поэтому уроки должны быть нацелены на создание условий для успеха каждого ученика, через успех – к самосовершенствованию и заботе о здоровье каждого обучающегося.

Слайд 3

Многие современные педагоги высказывают мысль о том, что ученик тогда тянется к знаниям, когда переживает потребность в учении, когда им движут здоровые мотивы и интерес, подкрепленные успехом.

Главный смысл деятельности учителя состоит в том, чтобы создать каждому воспитаннику ситуацию успеха. Здесь важно разделить понятия “успех” и “ситуация успеха”. Ситуация – это сочетание условий, которые обеспечивают успех, а сам успех – результат подобной ситуации. Ситуация это то, что способен организовать учитель: переживание же радости, успеха нечто более субъективное, скрытое в значительной мере взгляду со стороны. Задача учителя в том и состоит, чтобы дать каждому из своих воспитанников возможность пережить радость достижения, осознать свои возможности, поверить в себя.

Слайд 4

Типы ситуаций успеха

Неожиданная радость - чувство удовлетворения от того, что результаты деятельности ученика превзошли его ожидания. С педагогической точки зрения, неожиданная радость – это результат продуманной, подготовленной деятельности учителя.

Общая радость – это, прежде всего, эмоциональный отклик окружающих на успех члена своего коллектива. Ученик достиг нужной для себя реакции коллектива. Общей радостью считают только те реакции коллектива, которые дают возможность ребенку почувствовать себя удовлетворенным, стимулируют его усилия.

Радость познания Учебный труд может доставлять радость не столько от познания нового, сколько от других факторов. Радость познания по своей сути альтруистична. Познание опирается на самообразование, на самопознание. Радость познания не может вырасти на пустом месте, не может родиться без серьезных причин. Ее главное условие – общение.

Слайд 5

Выращивание познавательного интереса и есть предмет заботы учителя, формирующего радость познания.

В настоящее время многое изменилось в образовании. Много говорят о внимании к каждому ребенку, о создании в школе атмосферы психологического комфорта. Ни один ребенок не приходит в школу двоечником. Он приходит преисполненный желания познавать новое, быть успешным в этом новом для него мире под названием «школа».

Приемы создания ситуации успеха

Слайд 6

1. "Эмоциональное поглаживание".

Учитель с легкостью раздает комплименты. На уроке много раз говорит "молодец", "умница ", "Ребятки, я горжусь вами!". Мы с вами знаем, каков преобладающий тон школьных отношений. Ребенок часто слышит из уст учителя «тупица», «разгильдяй» и тому подобные определения. Они ложатся на сознание и душу ребенка чугунной гирей, унижая его человеческое достоинство. Внушить ребенку веру в себя, прикоснуться рукой к его плечу, отдать ему свое сердце, открытое для добра и сочувствия, — в этом залог успешного воспитания.

2. «Холодный душ»

На уроке у способных учеников можно наблюдать, что периоды подъема, взлета могут сменяться расслаблением; добросовестное отношение к своим обязанностям иногда «пробуксовывает». Такие ученики очень эмоциональны, активно реагируют на успехи и неудачи. Оценки переживают бурно. Как правило, семьи у них хорошие, заботливые. Отношение коллектива благожелательное. Они пользуются симпатиями одноклассников, учителей. Ахиллесова пята этих школьников – быстрое привыкание к успеху, девальвация радости, превращение уверенности в самоуверенность. Для таких учеников педагогический прием «Холодный душ» может быть полезен.

3. «Умышленная ошибка»

Мы ведь привыкли, что только учитель может указывать учащимся на ошибки. Когда же такая возможность предоставляется ученику, надо видеть, какой гордостью светится его лицо: обнаружил ошибку у самого учителя!

Прием «умышленная ошибка» можно применять с учетом возраста только на известном учащимся материале, который используется в доказательстве в качестве опорного знания.

4. «Эврика»

Суть этого педагогического приема состоит в том, чтобы создать условия, при которых ребенок, выполняя учебное задание, неожиданно для себя пришел бы к выводу, раскрывающему неизвестные для него ранее возможности. Он должен получить интересный результат, открывший перспективу познания. Заслуга учителя будет состоять в том, чтобы не только заметить это личное открытие, но и всячески поддержать ребенка, поставить перед ним новые, более серьезные задачи, вдохновить на их решение.

5 . «Эскалатор»

Учитель ведет воспитанника поступательно вверх, поднимаясь с ним по ступеням знаний, психологического самоопределения, обретения веры в себя и окружающих.

6. «Шанс»

Подготовленные педагогические ситуации, при которых ребенок получает возможность неожиданно раскрыть для самого себя собственные возможности. Подобные ситуации учитель может и не готовить специально, но он этот момент не упустит, сумеет его материализовать.

7. «Следуй за нами»

Смысл в том, чтобы разбудить дремлющую мысль ученика, дать ему возможность обрести радость признания в себе интеллектуальных сил. Реакция окружающих будет служить для него одновременно и сигналом пробуждения, и стимулом познания, и результатом усилий

8. «Заражение»

В случае, если успех отдельного школьника станет стимулом для успеха других, перерастет в успех многих, а осознание этого успеха вызовет радость всех.

Механизм «заражения» построен на передаче настроения от одной микрогруппы к другой. Общая радость не представляет собой однородного целого, она всегда отражает сумму успехов нескольких микрогрупп школьников. Ее осознание, переживание определяется ролью этих микрогрупп. Главное в том, чтобы в достижениях школьника окружающие видели результаты своего труда, а сам ребенок понимал, что его радость – это радость поддержки, радость состояния «своего среди своих».

9. «Горизонт»

Однажды открыв для себя увлекательность поиска, погружения в мир неведомого, школьник может уже постоянно стремиться к поиску, не считаясь с трудностями, неудачами. У него будет формироваться уважительное отношение к возможностям человеческого разума.

10. «Отсроченная отметка»

Отметка выставляется лишь тогда, когда ребенок заслуживает либо положительную, либо повышенную отметку. Не следует при этом путать с оценкой! Отметка — зафиксированная оценка. Оценка может быть разной, она нужна всегда и обязательно. А отметка лишь тогда, когда она говорит о д в и ж е н и и вперед, о достижении ребенка. Не следует торопиться с плохими отметками, ребенку нужно дать шанс!

Использование ситуации успеха должно помочь учащимся осознать себя полноценной личностью. Переживание успеха внушает человеку уверенность в собственных силах; появляется желание вновь достигнуть хороших результатов, чтобы еще раз пережить радость от успеха; положительные эмоции, рождающиеся в результате успешной деятельности, создают ощущение внутреннего благополучия, что, в свою очередь, благотворно влияет на общее отношение человека к окружающему миру.

Деятельность учителя – преподавание, строится на основе системы методов.

Охарактеризуем методы, оперируя которыми педагог сможет создать условия для переживания учащимися ситуации успеха.

Система методов создания ситуации успеха на уроке

Слайд 7

Методы дифференцированного обучения

Необходимость дифференцированного подхода к обучающимся вытекает из того, что учащиеся различаются своими задатками, уровнем подготовки, восприятием окружающего, чертами характера. Задача учителя состоит в том, чтобы дать возможность учащимся проявить свою индивидуальность, творчество, избавить от чувства страха и вселить уверенность в свои силы. Дифференцированное обучение позволяет каждому ученику работать в своем темпе, дает возможность справиться с заданием, способствует повышению интереса к учебной деятельности, формирует положительные мотивы учения.

Созданию ситуации успеха использование педагогом в учебно-воспитательном процессе коллективных форм обучения. В данном случае действует принцип “Одна голова хорошо, а две лучше” или “Что одному не под силу, то легко коллективу”. Часть обучающихся, к сожалению, нередко чувствуют неуверенность в собственных силах, работая самостоятельно. Выполняя работу в паре постоянного или сменного состава, в группе, дети получают возможность справиться с заданием успешно. Кроме того, введение в урок коллективных форм обучения позволяет педагогу оживить занятие, учитель предоставляет возможность реализации коммуникативных потребностей учеников

Сочетание репродуктивных, проблемно – поисковых и творчески – воспроизводящих методов обучения.

Наиболее эффективным для создания на уроке ситуации успеха является сочетания педагогом репродуктивных, проблемно – поисковых и творчески – воспроизводящих методов обучения. Проблемные ситуации могут создаваться на всех этапах процесса обучения. Учитель создает проблемную ситуацию, направляет учащихся на её решение, организует поиск решения на основе знаний, выдвигаются гипотезы, устанавливаются причинно-следственные связь. Разрешение проблемной ситуации на занятии повышает прочность и действенность усвоенных знаний, позволяет ученикам почувствовать свою причастность к происходящему на уроке. В качестве примера приведем фрагмент урока окружающего мира:

Проектный метод .

Метод проектов – педагогическая технология, ориентированная не на интеграцию фактических знаний, а на их применение и приобретение новых, это самостоятельная творческая работа обучающихся под руководством учителя. Проекты могут выполняться детьми как индивидуально, так и группами.

Диагностика эмоционального состояния обучающихся в ходе учебно-воспитательного процесса.

Педагогу очень важно знать какой эмоциональный фон преобладает в классном коллективе в течение учебного дня и насколько успешно оценивают свои учебные достижения обучающиеся. Этому способствует рефлексия, к которой педагог подводит учащихся, подводя итоги урока, использование самооценки и взаимооценки детьми друг друга в течение урока.

С чего начинается создание ситуации успеха на уроке?

Успех начинается с признания детьми права учителя учить. Возможно, с необычного начала урока. С создания психологического климата, обстановки жизнерадостности, разумного сочетания репродуктивных и творческих методов. С предвкушения необычности, способности учителя удивлять.

Алгоритм создания ситуации успеха на уроке.

Слайд 8

Первое обязательное условие – атмосфера доброжелательности в классе.

Второе условие – снятие страха – авансирование детей перед тем, как они приступят к реализации поставленной задачи.

Ключевой момент – высокая мотивация: во имя чего? Ради чего? Зачем?

Реальная помощь в продвижении к успеху.

Краткое экспрессивное воздействие на учеников – педагогическое внушение (Успехов! За дело! И т.д.)

Педагогическая поддержка в процессе выполнения работы

Правила, обеспечивающие ситуацию успеха.

— Не наказывать отрицательной отметкой, грубой критикой в адрес ученика.

— Подбадривать за малейший успех, одобрять за малейшую победу в соревновании с самим собой или другими учащимися, за помощь другим, чтобы радость победы была нравственной.

— Своевременно отметить успехи и достижения учеников во всех видах деятельности . Особенно важно делать это публично, чтобы все знали о поощрении именно данного ученика.

— Использовать на определенном этапе обучения более дифференцированную систему оценок: поощрительная оценка за старание, за усилия, прилежание, за неожиданный, хотя и слабый ответ слабоуспевающего ученика, и оценки за качество результата.

— Применять на уроках задания, предполагающие соревновательность, развивающие сообразительность и догадку, содержащих творческие элементы. Ведь ученик, даже не обладающий выраженными способностями, возможно, хорошо рисует, быстро считает и т. д.

Известно, что успех - это горючее развития, своего рода пусковой механизм самосовершенствования, саморазвития школьника.

Успех является источником внутренних сил ребенка, рождающий энергию для преодоления трудностей, желания учиться. Ребенок испытывает уверенность в себе и внутреннее удовлетворение. На основе всего этого, можно сделать вывод: успех в учебе – завтрашний успех в жизни!

Слайд 9

заступник директора з НВР

в початковій школі

Работа в творческих группах

Задание для 1-й группы.

Уважаемые коллеги! Просим вас проанализировать предложенные действия педагога и выбрать из них только те, которые способствуют созданию на уроке ситуации успеха. При необходимости предложите свои варианты действий учителя.

Действия педагога на уроке:

Останавливаем внимание на негативном
Улыбка, добрый взгляд
Интерес к каждому ученику, великодушие по отношению к любому
Даёт прозвища (плохой, ленивый …)
Сравнение одного ребёнка с другим
Отмечает персональную исключительность
Аргументирует надобность действий
Учит алгоритму действий
Оценка действий ученика с акцентом на детали
Учитель много говорит вместо детей
Выражает недовольство учеником, группой учеников
Верит в способность ученика
Предупреждение и угрозы по невыполнению требований

Задание для 2-й группы.

Уважаемые коллеги! Просим вас проанализировать предложенные действия педагога и выбрать из них только те, которые не способствуют созданию на уроке ситуации успеха. При необходимости предложите свои варианты действий учителя, которые мешают созданию ситуации успеха.

Действия педагога на уроке:

Останавливаем внимание на негативном
Улыбка, добрый взгляд
Интерес к каждому ученику, великодушие по отношению к любому
Даёт прозвища (плохой, ленивый …)
Сравнение одного ребёнка с другим
Отмечает персональную исключительность
Аргументирует надобность действий
Учит алгоритму действий
Оценка действий ученика с акцентом на детали
Учитель много говорит вместо детей
Выражает недовольство учеником, группой учеников
Верит в способность ученика
Предупреждение и угрозы по невыполнению требований

Задание для 3-й группы.

Уважаемые коллеги! Существует много способов поддержать ученика во время выполнения заданий на уроке. Эта поддержка нужна постоянно. И это должно быть чем-то большим, нежели несколько фраз, которые всё время повторяются: «хорошо», «очень хорошо», «отлично». Искренность, творчество и разнообразие – сильное орудие в построении самоуважения ребёнка.

Просим вас привести несколько (7-10) возможных вариантов (способов) сказать ученику: «Ты молодец! Отлично!»

Например: «Продолжай также хорошо работать», «Это достижение! Я ценю то, что ты сделал!»

____________________,

соціальний педагог

Социально – психологическая служба УВК №51 провела анкетирование учеников и классных руководителей 4-х классов, направленное на выявление системы факторов, детерминирующих поведение и характеристику процесса, который стимулирует и поддерживает поведенческую активность учебной деятельности на определенном уровне.

Анализ анкетирования учащихся «Мотивы и цели»

	4-А (24ученика)	4-Б (33ученика)
*Почему (зачем) вы учитесь, ходите в школу? Что заставляет вас учиться?*
Нравится получать 12	13	18
Родители заставляют	4	2
Учусь потому, что так надо	1	2
Потому что интересно, нравится узнавать новое	2	5
Учусь, так как убежден, что знания – основа будущих успехов	2	1
Нравятся отдельные предметы, по которым могу проявить себя	1	3
Учиться не нравится, но общаться с друзьями в школе нравится	1	2
Поставьте свои собственные цели в учебной деятельности
Окончить 11 классов школы	6	10
Узнать как можно больше	8	7
Освоить какую-либо практическую область (начала профессии)	1	3
Изучить какие-либо науки (математику, историю или др)	2	2
Научиться учиться	0	1
Учиться без двоек (троек)	8	1
Стать культурным и образованным человеком	1	0

Вывод

В результате тестирования выявили, что 73,7% испытуемых обладают конструктивными мотивами к обучению, у 26,3% - мотивация находиться на стадии формирования (преобладает игровая мотивация) или она отсутствует.
Следует заметить, что в большей мере учащиеся 4-х классов ориентированы на мотивацию к успеху (стремление к получение положительных результатов).
Анализируя цели учебной деятельности, следует отметить, что многие поставили долгосрочные цели и стремления (закончить 11 классов), что больше характерно для средней и старшей школы. Наиболее продуктивными в учебной деятельности являются те ученики, которые за цель выбирают «узнать что-то новое».
Распределение результатов методики между 4-А и 4-Б классами равномерный. Это свидетельствует о схожести мотивации и постановки целей.
Результаты методики «Незаконченное предложение» представлены в таблице. Как видно, из таблицы, ответы 4-А и 4-Б классов практически одинаковые. У учеников, которые приняли участие в исследовании, повышенная потребность в похвале и положительном оценивании как словесно так и оценкой, присутствует страх перед неудачей и плохой отметкой.
По ответам исследуемых видим значимость учителя как авторитета для них, что положительно сказывается на формирования конструктивной мотивации к обучению.

_________________________,

вчитель початкових класів

Самоанализ урока трудового обучения «Аппликация «Снеговик»

Предмет	Трудовое обучение
Класс	2А класс
Тема урока	Аппликация «Снеговик»
Цель урока	Научить изготавливать из цветной бумаги снеговика. Закрепить правила работы с ножницами и клеем, знания способов измерения, разметки и резания бумаги. Развивать внимание, мышление. Воспитывать аккуратность, интерес к работе.
Задачи урока	Продолжать учить учащихся работать с ножницами, работе в парах, сделать аппликацию «Снеговик»
Тип урока	Комбинированный
Форма организации работы в классе	Фронтальная, индивидуальная, работа в парах
Вид урока	Урок усвоения нового материала
Педагогические технологии	Технология личностно-ориентированного обучения, учебного диалога, коллективного обучения, проблемное обучение, игровое обучение
Методы и приемы	Частично – поисковый, словесный, наглядный, практический, сознательно-целенаправленная деятельность, ситуация успеха
Оборудование	Образцы изделий, иллюстрации
Для индивидуального использования	Цветной картон и бумага, карандаш, клей ПВА, ножницы

______________________,

вчитель початкових класів

Самоанализ урока искусства «Для каждого зверя и птицы у сказки свои голоса (продолжение). Тембры инструментов симфонического оркестра. С.Прокофьев «Петя и Волк».

Тема Кошки, Дедушки, Волка, Охотников (слушание). М/ф «Петя и Волк» (фрагмент). Рисование фигурки кошки.

Предмет	Искусство
Класс	2Б класс
Тема урока	Для каждого зверя и птицы у сказки свои голоса (продолжение).Тембры инструментов симфонического оркестра. С.Прокофьев «Петя и Волк». Тема Кошки, Дедушки, Волка, Охотников (слушание). М/ф «Петя и Волк» (фрагмент). Рисование фигурки кошки.
Цель урока	Создать условия, способствующие ситуации успеха, повышению эмоциональной и музыкально-творческой активности учащихся, развитию образного мышления. Воспитывать в детях интерес к миру музыки.
Задачи урока	Познакомить с инструментами симфонического оркестра (внешний вид, тембровая окраска), с темами героев сказки. Нарисовать фигурку кота, передав его характер по сказке.
Тип урока	Комбинированный
Форма организации работы в классе	Фронтальная, коллективная. индивидуальная
Вид урока	Повторение и усвоение новых знаний
Педагогические технологии	Технология проблемного обучения, игрового обучения, личностно- ориентированного обучения
Методы и приемы	Ассоциации на доске, частично-поисковый, практический,ситуация успеха
Оборудование	Иллюстрации музыкальных инструментов (флейта, гобой, кларнет, фагот, валторна, скрипка, виолончель, летавры, барабан); иллюстрации героев сказки (кошка, дед, волк, Петя); музыкальные темы этих героев. Портрет С.Прокофьева, изображение симфонического оркестра.

Додаток № 3

Рішення педагогічної ради

1. Класним керівникам 1-11 класів, вчителям-предметникам:

1.1. Створювати умови для формування освітнього простору, головною цінністю якого є успішність дитини в різних формах навчальної діяльності та різних ситуаціях соціальної взаємодії, що сприятиме підвищенню якості освіти.

Постійно

1.2. Використовувати технологічні операції створення ситуацій успіху.

Постійно

1 1.3. Визначити можливості створення ситуації успіху для кожної дитини в різних ситуаціях

його пізнавальної, комунікативної і соціальної діяльності.

Постійно

1 1.4. Систематизувати прийоми і методи конструювання на уроці ситуації успіху.

Постійно

2. Керівникам методичних об’єднань __________________________:

2.1. Обговорити зазначені вище рекомендації на засіданнях методичних об’єднань.

Березень 2016 р.

3. Заступникам директора з НВР ___________________________________:

3.1. При проведені фронтального контролю стану викладання математики розглянути питання «Методи і прийоми організації ситуації успіху як один з напрямків підвищення соціалізації учнів».

З 06.04.2016 р. по 17.04.2016 р.

4. Соціальному педагогу НВК_________________ проводити індивідуальні консультації для учнів і батьків із проблемних питань сучасної соціалізації.

Протягом ІІ семестру 2015-2016 н.р.

Країна знань

Онлайн - платформа Learning.ua

Педсовет «Методы и приёмы организации ситуации успеха как одного из направлений повышения социализации учеников в начальной школе»

_____________________,

вчитель початкових класів

____________________,

вчитель початкових класів

_________________________,

вчитель початкових класів

______________________,

вчитель початкових класів

Немає коментарів:

Дописати коментар

Прапори країн візитерів

Кількість відвідувань з 19.02.2017 р.

Кількість відвідувань з 19.02.2017 р.

Форма для зв'язку

Прапори країн візитерів 1

Карта відвідувань із 19.02.2017 р.

Карта відвідувань із 19.02.2017 р.

Архів блогу